Методична робота

В організації методичної роботи виділяють групові та індивідуальні форми. До групових належать педагогічні ради, семінари, практикуми, консультації, методичні виставки, взаємовідвідування, творчі мікрогрупи, школи педагогів, дискусії тощо. Індивідуальні форми — це самоосвіта, консультації, співбесіди, стажування, наставництво тощо.

І в першій, і в другій групах щодо методичної роботи зустрічається та сама форма — консультації. Загальним під час проведення групових й індивідуальних консультацій (як і консультації для батьків) є те, що вони проводяться, головним чином, для тих, хто їх потребує. Мета консультації — навчити застосовувати теоретичні знання на практиці, розкривати недоліки, допомагати їхньому усуненню.

Консультації в практиці дошкільного закладу є найвідомішою й розповсюдженою формою методичної роботи. Систематичне проведення консультацій на базі дошкільного закладу допомагає педагогам постійно вдосконалювати свої знання, розширювати й поглиблювати їх, сприяючи подоланню утруднень.

Планує консультації методист. Їхній зміст залежить:

• від річних завдань, які має установа;

• від інтересів педагогів;

• від труднощів, які відчувають педагоги в роботі.

Методист не тільки планує, але часто й сам проводить консультації. Він знайомить педагогів з останніми досягненнями науки, з різними інноваційними матеріалами, літературою, з новими методами й прийомами роботи. Також до проведення консультацій методист залучає досвідчених і компетентних педагогів, що володіють певним запасом знань, умінь, здатних поділитися своїм досвідом роботи з колегами.

Планові консультації фіксуються в річному плані й проводяться чітко за планом, вони, як правило, тривалі за часом. На груповій плановій консультації, що ставить своєю метою познайомити вихователів з певними новітніми досягненнями, як правило, розглядається одне питання. Якщо мета консультації — уточнення, закріплення знань педагогів, то можна розглянути й декілька питань. Після проведення консультацій для методиста важливо проконтролювати, як засвоїли їхній зміст вихователі і як вони застосували нові знання на практиці. Групові консультації вимагають ретельної підготовки, продумування, відбору необхідного матеріалу. У цьому випадку методист накреслює питання, продумує конкретні поради й рекомендації вихователям, добираючи методичну літературу, робить висновок щодо обговорюваного питання з використанням переконливих прикладів. Тому їх не рекомендується проводити часто. Кількість їх визначається складом вихователів, станом навчально-виховної роботи, за необхідності в плані зазначаються зміни.

Індивідуальні консультації не плануються. Вони здійснюються за необхідності. Ця форма методичної роботи є найбільш важкою, тому що не можна вгадати, з якими труднощами й питаннями може звернутися вихователь. Психологічне консультування припускає обговорення проблем, з якими зіштовхується педагог у процесі виховання й навчання дитини. Проводиться пошук рішень позначених питань із опорою на теоретичні знання й практичний досвід.