Сторінка психологаРобота психологічної служби дошкільного навчального закладу спрямована на: - створення та дотримання психологічних умов, що забезпечують оптимальний психологічний та особистісний розвиток кожної дитини; - формування мотиваційної сфери педагогів для подальшої реалізації свого творчого потенціалу; - організацію взаємодії з батьками з метою співпраці у системі «Дитячий садок – сім’я»; - реалізацію діагностичної, профілактичної, прогностичної, консультативної функції. Зміст та напрямки діяльності психологічної служби: Зміст діяльності психологічної служби в роботі з дітьми раннього віку Мета: створення умов для сенсорного та емоційного розвитку дитини, забезпечення повної адаптації до дитячого садка. Розвиваючий напрям Мета: розвиток сприйняття, наочно-образного мислення, продуктивних видів діяльності. Зміст: діяльності психологічної служби в роботі з дітьми молодшого дошкільного віку Мета: створення умов для формування психічних новоутворень, що забезпечують усвідомлення дитиною власного «Я».  Зміст діяльності психологічної служби в роботі з дітьми середнього дошкільного віку Мета:створення умов для формування особистісних якостей, розвитку пізнавальних процесів та комунікативних здібностей дитини. Діагностичний напрям Мета: визначення рівня розвитку пізнавальних процесів, міжособистісних взаємовідносин дітей з однолітками. Розвиваючий напрям Мета: розвиток емоційної сфери, нахилів та здібностей дитини. Зміст діяльності психологічної служби в роботі з дітьми старшого дошкільного віку Мета: створення умов для формування соціальної адаптації дитини. Діагностичний напрям  Мета: визначення ступеня психологічної готовності дошкільників до навчання у школі, рівня розвитку пізнавальних процесів, психоемоційного благополуччя дитини у дитячому садку, міжособистісних взаємовідносин дітей з однолітками. Розвиваючий напрям Мета: розвиток пізнавальної активності, мотиваційної сфери, формування довільної регуляції діяльності дошкільника.
Батьківський всеобіч: «Психічне здоров’я дитини» Рекомендації щодо виховання: 1. Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитиме ії завжди, за будь-яких обставин. 2. Повірте у неповторність та оригінальність вашої дитини, у те що вона унікальна, єдина така у світі. 3. Приймайте дитину такою, якою вона є, зі всіма своїми вадами та чеснотами. Підкреслюйте ії сильні сторони, але ії вчинки оцінюйте об’єктивно. Оцінюйте не саму дитину, а тільки ії вчинок. 4. Дайте вашій дитині більше самостійності, не забирайте у неї право на помилку, адже, виправляючи свої помилки дитина вчиться. 5. Ніколи не погрожуйте дитині, просто розкажіть їй, що ви змушені будете зробити в тому разі, якщо вона обере  небажаний для неї і для оточення спосіб поведінки.6. Дотримуйтесь єдності вимог у сім’ї, інакше дитина навчиться пристосуватись і обманювати. 7. Ніколи не з’ясовуйте стосунків у присутності дитини. Виникнення дитячих неврозів має тісний зв'язок із негативною дією сварок між батьками у присутності дітей. 8. Чітко встановіть права та обов’язки дитини у сім’ї (відповідно до ії віку та можливостей). 9. Не соромтеся визнати перед дитиною свою помилку чи неправоту, попросити у неї вибачення. 10. Демонструйте оптимізм. Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини - цим ви укріплюєте віру дитини у себе, сприяєте ії позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи ії психічне здоров’я.
|
|
